Серед широкого загалу, і навіть серед частини науковців, досить поширений стереотип, що русинами завжди були лише західні українці. Сучасні ж діячі так званого політичного русинства на Закарпатті навіть оголошують існування там окремого русинського народу, відмінного від українців, на тій підставі, що закарпатці найдовше зберігали цю самоназву. Але річ у тому, що раніше всі українці звалися «русинами», а етнонім цей походить саме з Середнього Подніпров’я. Етнонім «русини» — перша самоназва українського народу, який пізніше, з певних причин, змінив самоназву, і до того ж не так уже й давно.

І.Кант якось сказав: „Не може одна держава об’єднувати дві нації без того, щоб одна з них не була рабою іншої.” І цьому вислову судилося стати новою світоглядною основою що призвела до рушення європейських імперій, а зрештою завершилося „весною народів” Європи. На зміну середньовічній імперській ідеології станового суспільства: „Один король – одна держава” приходила національна ідея. Народ-етнос, ставши суб’єктом історії, примушував рахуватися зі своїм розумінням світу і поглядами на майбутнє суспільства. Перемога в Європі національних революцій висунула на зміну віджилому гаслові нове: „Один народ – одна нація – одна держава”.

Життя цієї людини оповите легендами. Іван Дмитрович Сірко (близько 1610 – 1680), славетний кошовий отаман Запорозької Січі уособлював, мабуть, як ніхто з когорти визначних українських полководців XVII століття, лицарську вдачу. Військовий і політичний український діяч, до самої смерті, обирався січовиками кошовим отаманом, тому й цілком справедливо вважався найуспішнішим оборонцем українського народу. Найбільших лаврів він здобув у боротьбі з турками і кримськими татарами. Прискіпливо підрахував кількість перемог Сірка (за жодної поразки їх набралося 55!) визначний дослідник Запорозької Січі Дмитро Яворницький.

З метою виховання у громадян, особливо молоді, поваги до історичного минулого Українського народу та у зв'язку з 89-ю річницею героїчної загибелі юнаків у бою під Крутами постановляю:

Сьогодні виповнюється 94 роки з дня народження Василя Степановича Кука – Головного Командира УПА 1950-54 рр. Василь Степанович і сьогодні має досить енергії, щоб бути присутнім у суспільному житті України, регулярно присутній в інформаційному просторі – а на Майдані в міру можливостей своїх та модераторів сайту дає відповіді форумчанам про УПА. З нагоди цієї небуденної дати Майдан-Захід замовив у відомого дослідника історії УПА Миколи Посівнича біографічну довідку генерал-хорунжого та ілюстрації.

Служба безпеки України спільно з Українським інститутом національної пам’яті за сприяння місцевих органів державної влади провела 22-27 грудня минулого року у Донецьку виставку архівних матеріалів органів державної безпеки СРСР про Голодомор 1932-1933 років "Розсекречена пам'ять".

1917-й став надзвичайно важким та переломним для українства. Революція, війна, розруха, які співіснували з національним відродженням і становленням державності. В цей момент найсвідоміші українці брались до творення основ державного життя без наказу, без розпоряджень.

Арії - самоназва древніх племен, що у середині IV тисячоліття до нашої ери зародилися у пониззі Дніпра. Назву їх трактують по-різному: і "вівчарі", і "оратаї", і "шляхетні".Це була одна з найдавніших народностей так званої індоевропейської мовної спільноти. Центр найдавніших індоєвропейців розташовувався у Подунав'ї, а потім перемістився до Подніпров'я, на плодючі чорноземи. "Індоєвропейці" створили найдавнішу на Землі державу - "Священну країну хліборобів" Аратту.