Оскільки Характерне козацтво покликане відбудувати еліту нового суспільства відичного зразка, то в цій статті спробуємо висвітлити деякі аспекти еліти, її функції в суспільстві і закони розвитку.

Еліта (з французської elite – найраще, добірне) – невід’ємна частина будь-якого суспільства, що виконує керівництво суспільством, а також виробляє моделі поведінки і напрям розвитку суспільства.
Найперше виділимо дві категорії еліт: ціннісна (реальна) еліта і формальна еліта.

Належність до ціннісної (реальної) еліти визначається якісними характеристиками особи: розум, компетентність, талант, здібності і, що дуже важливо, значно більшою мірою моральності і порядності.

Належність до формальної еліти визначається не якостями особи, а її посадою, майновим станом, походженням.

Модель теперішнього світу вичерпала себе. Економічна криза є наслідком кризи політичної, яка в свою чергу є наслідком глибинної світоглядової кризи. Це суспільство не лише безжалісно знищує навколишнє середовище, воно знищує внутрішній світ людини. Більшість сьогоднішніх людей – це вже не духовні істоти і творчі особистості, а сукупність біологічних роботів, що обслуговують процеси виробництва і перепродажу товарів у суспільстві споживання. Мислячі люди розуміють, що нинішнє суспільство швидкими темпами наближається до свого краху, до тієї межі, коло воно вже буде не здатне стримати протиріччя, що роздирають його зсередини. Звісно природнім є бажання зрозуміти закономірність перебігу цього процесу, аби не стати жертвою своєї безграмотності, та, навпаки, опинитись на вершині суспільного прогресу.

Вийшов з друку перший номер журналу "Характерник", який буде відтепер видаватись Характерним козацтвом щоквартально.

Видання містить світоглядно-ідеологічні матеріали, які відображають погляди Характерного козацтва, подається наше бачення на шляхи виходу нашого народу з пітьми хаосу до побудови праведного і потужного суспільства.

На сьогодні журнал можна придбати у громадах Рідної Православної Віри в Хмельницькому, Києві, Львові, Харкові.

Бажаючим придбати журнал в інших містах, необхідно сконтактувати за адресою kozactvo@ukr.net
8-097-935-13-90

Характерне козацтво розглядає чоловіка в суспільстві згідно традиційних уявлень. Слав’янський чоловік, муж, до якого б суспільного стану (варни) не належав, народжений захищати рідну землю та народ від ворогів. Всяк муж слав’янський є потенційним витязем з народження! Та не всяк ним стає.

Культивування тілесного задоволення, розваг та пристрастей нищить мужеський дух, вояцьку снагу та робить з мужа лише істоту чоловічої статі. Такі особини втрачають інстинкт вояка і стають «духовними євнухами». Їхніми ознаками є постійна потреба у спокої, захисті, комфорті. Такі чоловіки – це гній людський і їх можна використовувати тільки як робочу силу.

Щодня нам твердять про побудову правового суспільства, про реформування і збільшення судових установ. Але несправедливості з кожним днем все більше й більше. Суди стають не мірилом істини, а прислугою певних бізнесових чи політичних кланів. В суспільстві щодня пропагуються різноманітні права біженців, право голосу, права безробітних, права людини, і ціла низка прав. Все сусіпльство зосередилось на правах, забувши, чомусь, про обов’язки.

Життя - річ неповторна. Кожен день, хоч і схожий на попередній, але все ж таки різниться. Суспільство сьогодні зовсім не те, що було років 20 тому. Інші технології, інші назви, інші прагнення в людей…

Багато щирих патріотів, в яких болить душа за наш народ, намагаються відвернути його загасання і здобути для нього велич. Але біда в тому, що більшість цих людей намагаються діяти методами, які були актуальні в минулому, але мало прийнятні в сучасному і будуть взагалі невитребувані в майбутньому.

Нам постійно твердять про те, що в 1991 році ми нарешті здобули незалежність і що постала держава Україна. Та в дійсності ця незалежність полягає в тому, що від цієї держави нічого в Світі не залежить і в тому, що в цій державі від українців нічого не залежить. Треба подивитись правді в очі. Наша держава не народилась в 1991 році. Насправді вона вмерла при пологах. А на її місці створили політичне утворення з назвою Україна, надали цьому політичному утворенні атрибути державності: Герб, Гімн, Прапор, Мову, тобто задовольнили потреби українців у створенні власної держави лише за формою. А українці радіють, бо думають, що мають власну державу...

РІДНА ВІРА – ОСНОВА ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА
Системність, циклічність і соціальний устрій
Згідно традиційних уявлень та наукових досліджень, всі живі організми (системи) у Всесвіті знаходяться у русі – циклічно розвиваючись і деградуючи. Процеси творення та руйнування відбуваються одночасно, створюючи своєрідну рівновагу. Коли вона порушується – система втрачає здатність до змін і гине. Це можна побачити на прикладі людини, народу і Всесвіту загалом.

Святкування Дня Перуна видалось на Славу!

Повний фотозвіт можна глянути тут:
http://alatyr.org.ua/photo/7516/perun7516.htm

Поняття шляхетності як головної чесноти характерного козака у Православному роді є однією з базових основ творення особистості.

Проходячи різні рівні посвят (ініціацій), козак вбирає у себе гармонію світового закону Прави. Відповідно, маючи у душі відчуття предківського родового закону, він вже не може переступити через нього і діяти так, як вимагають неписані, брутальні закони сьогоднішнього суспільства (обдури, вкради тощо…). Стикаючись із підлістю непосвячених, він повинен пам'ятати Закон Воїнів, який зобов'язує із шляхетними (чесними) людьми чинити шляхетно, а з підлими - по справедливості.

У давнину розуміння шляхетності вимагало від Воїна, навіть при з'ясуванні стосунків, вибирати шляхетну зброю (шаблю, меч), а покидьків можна було бити і канчуками. Гідність та лицарство породжує СЛАВУ, славу, яка стає великим надбанням майбутніх нащадків, гордістю предків та доказом безмежної відданості Рідним Богам. Кожен помисел воїна є індикатором рівня його шляхетності, і, відповідно, посвяти. Наскільки відбувається самовіддана праця над власним духом, тілом та розумом, настільки стає досконалим мистецтво бою і життя Лицаря-Воїна. Коли наставав момент істини (випробування чи бою), честь Роду була однією з головних святинь життя шляхетного Воїна. Лише безстрашного та гідного Лицаря-козака вела Мати Слава до війська Перунового, де його з гордістю зустрічали могутні Воїни-предки. Звертаючись до українського лицарства, хочеться нагадати варнові (характерні, притаманні) риси тих, кого покон Рідної Православної Віри відносить до шляхетних родин нашого Роду.